Четверг, 9 декабря 2021

NEWS, ІСТОРІЯ

«Дубитель». Як створювали і знищували один з найбільших заводів Свеси

Свеський завод дубильних екстрактів був одним з найстаріших підприємств селища. Його будували, як цукровий завод, в ранні роки радянської влади тут діяла лісопилка, а з 1932 року почали добувати дубильні екстракти.

Історія підприємства закінчилась в 2000 році, коли його промислові потужності були остаточно демонтовані.

Цукровий завод  

Як пише книга С.В. Безуглого та С.І. Ганджи «Свеса. Історичні нариси», першочергово приміщення заводу будували для виробництва цукру.

«У 1853 році з цегли, яка вироблялася на місцевому цегельному заводі, було побудовано Свеський цукровий завод дійсного статського радника Миколи Іванови­ча Неплюєва, що згодом перейшов до його сина—Миколи Миколайовича Неплюєва. До району заводу відносилися поселення: Ямпіль, Усок, Туранівка, Гремячка, Орлівка, Марчихина-Буда, Микитівка, Хохловка, Княжичі, Степанівка, Янівка, Пустогород.

У 1893 році на заводі було 10 дифузорів по 52 відра в кожному, 7 парових двигу­нів потужністю в 216 кінських сил і 10 парових машин в 42 кінських сили. Вартість устаткування складала 249 800 карбованців. У рік на заводі перероблялося до 44 000 берновців буряка. Працював завод 83 дні на рік, виробляючи 25 554,5 пудів цукру-піску. Загальна кількість робітників зайнятих у виробництві складала 224 людини. Загальна кількість робітників зайнятих у виробництві складала 224 людини (чоловіків — 204, жінок — 20), майстрових -16, службовців -11 чоловік.

У зимовий і весняний період на заводі тривали ремонтно-відновлювальні роботи, під час яких, проводилася профілактика і ремонт устаткування і механізмів. Розби­ралися майже все обладнання, що приймало участь у виробничому процесі. Кожна деталь промивалася і очищувалася. Після цього все збиралося знову. Все що потріб­но, змащувалося і фарбувалося.

При заводі була лікарня «в два ліжка» з приймальним спокоєм, баня і казарми для робітників. Частина казарм знаходилася на території сучасного аграрного ліцею обох боків головного корпусу), частина—на вулицях Леніна і Артема.

У той час завод не мав чітко обкресленої території і суцільного обгороджування. Окремі ділянки цукрового виробництва (бурячна яма, паровична, під’їзні шляхи), знаходилися на території нинішнього насосного заведу.

Механічні майстерні, з яких пізніше виріс насосний завод, були невід’ємною ча­стиною цукрового виробництва. Окрім перерахованих раніше об’єктів, завод мав контору, складські приміщення, патокові ємкості і головні ворота.

Контора заводу розташовувалася по нинішній вулиці Орджонікідзе. У будівлі, де зараз розміщена селищна пошта, проживав Головний хімік заведу. У кам’яній буді­влі, г-подібної форми (напроти пошти), де зараз розміщено учбові кабінети аграр­ного ліцею, проживав Головний механік заводу. Складські приміщення розташову­валися в районі між сучасною прохідною насосного заведу і магазином “Оксана”.

Праворуч від воріт заводу розташовувалася двоповерхова будівля народного бу­динку.

1901 році Микола Миколайович Неплюєв передав Хрестовоздвиженському Трудовому Братству все своє нерухоме майно, у тому числі, і цукровий завод. У період 1909 року, Свеський цукроварний завод спадкоємців Миколи Неплюєва, виробляв цукрового піску на 227 000 рублів на рік. Мав парові та електричні двигуни потужністю 270 сил. На заводі працювало 247 робітників».

Знищення цукрового заводу в 1918 році, відкриття лісопилки

Це ж джерело – книга С.В. Безуглого та С.І. Ганджи «Свеса. Історичні нариси», зазначає, що у часи жовтневого перевороту підприємство було розграбоване.   

«Завод працював і випускав продукцію аж до Жовтневої революції 1917 року , ко­ли, в числі інших підприємств Свеси, був переданий управляючим маєтками і підп­риємствами Свеси Фурсеєм, його робітникам. Але, у зв’язку з подіями Громадянсь­кої війни, що відбувалися і на території України, припинив своє існування в 1918 році

1922 році цукровий завод, переходить у підпорядкування «Цукротресту». який, не маючи можливості відремонтувати частково зруйноване і розграбоване у громадянську війну підприємство, прийняв рішення — цукровий завод законсерву­вати. На консервації завод знаходився до 1930 року і ніякої продукції не випускав, але на його території працювала лісопилка, що виробляла продукцію на 26 000 кар­бованців на рік».

Відкриття заводу дубильних екстрактів

Як інформує «Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область», завод дубильних екстрактів в Свесі розпочав виробництво в 1932 році.

«Строительство завода дубильных экстрактов в Свессе началась в 1930 году в соответствии с первым пятилетним планом развития народного хозяйства СССР, в 1932 году завод был введён в эксплуатацию. Специализацией предприятия стало производство растительных дубильных экстрактов промышленного назначения.

В ходе Второй мировой войны с 2 октября 1941 до 3 сентября 1943 года посёлок был оккупирован немецкими войсками. Общий объем ущерба посёлку составил 4,6 млн. рублей, завод был разрушен.

После окончания войны в соответствии с четвёртым планом восстановления и развития народного хозяйства СССР завод был восстановлен и возобновил работу. Рабочие завода активно участвовали в рационализаторской деятельности. В результате, в 1948 году предприятие выполнило годовой производственный план на 120% за десять месяцев и было награждено переходящим Красным знаменем Совета министров СССР и денежной премией. В 1951 году были реализованы ещё 59 рационализаторских предложений, результатом которых стала экономия 93 тыс. рублей».

«В 1970-е годы были проведены реконструкция и техническое перевооружение завода. По состоянию на 1977 год, завод являлся одним из 22 предприятий дубильно-экстракционной промышленности СССР, в это время он выпускал дубовый и ивовый дубильные экстракты для кожевенной промышленности. В целом, в советское время завод входил в число крупнейших предприятий посёлка, на заводе действовал медпункт», — писала Українська радянська енциклопедія в 1980-му році.

Знищення заводу

В роки незалежності підприємство збанкрутувало і, як повідомляє канал Свеса.Літопис», в листопаді 2000 року Свеський завод дубильних екстрактів розібрали. Канал опублікував відеозапис демонтажу промислових потужностей підприємства.  

Сьогодні про його колишню велич нагадує лише пустир, що утворився при в’їзді до центральної частини селища.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *