25 серпня минулого року російський КАБ влучив у п’ятиповерховий будинок у Свесі. Тетяна Євдокименко говорить, що вибух був такої сили, що квартири на верхніх поверхах будинку обвалились. Без будівельної вишки жінка не змогла потрапити до своєї оселі на четвертому поверсі.
«Зруйновано перекриття і ми не змогли потрапити у свою квартиру. Там ще залишались наші документи та наша кішка – ось ми їх і рятували. Залізла разом з працівниками на вишці і забрала деякі речі, кішку і документи».
Лідія Чернова розповідає, що протягом чотирьох місяців з дня російського бомбардування, мешканці будинку так і не отримати компенсацію за свої пошкоджені квартири.
«Ми не можемо отримати жодних даних, ніяких компенсацій. На якій стадії знаходиться наш будинок? Він не вважається зруйнованим, за висновками експертів він вважається пошкодженим. Щоб ми отримали кошти на ремонт наших квартир, треба ремонтувати будинок, наші під’їзди. Хто це буде робити, коли це будуть робити? Нам це не відомо».
Антоніна Войникова показує пошкоджену квартиру свого сина. За словами жінки, будинок не був належним чином законсервований, зараз він руйнується під дією вологи.
«Ми вже п’ять місяців не можемо нічого добитись, нам дали лише одну плиту на шість вікон, а що нею можна забити? Все тече та пливе, тому що немає даху. Якщо б був дах, то б не так все руйнувалось. Наш будинок визнали таким, що підлягає ремонту – капітальному ремонту. А щоб зробити капітальний ремонт, треба, щоб дах був, щоб не руйнувались далі стіни, бо вже починають цвісти і штукатурка падає».
Скаржиться на дах, що протікає і Ірина Байрацька, жінка мешкала на п’ятому поверсі, який зазнав найбільших пошкоджень. Сусідня квартира, говорить, взагалі зруйнована.
«Це моя квартира на п’ятому поверсі. Все тече, до першого поверху все протікає. З серпня немає чіткого алгоритму дій від нашої влади. Накрити дах – це перше, що потрібно було зробити, можна було хоча б брезентом накрити, чи ще чимось, а вже потім думати про інше. Але ніхто нічого не робить».
Олена Фесюн говорить, що у пошкодженому будинку знаходиться квартира її доньки, вона подавала заяву на отримання допомоги через «Дію», але отримала відмову. За словами жінки, такі ж відмови надійшли і іншим мешканцям будинку.
«Ми десь через три місяці отримали матеріали і власними силами забили вікна. Донька подала заявку у Дію і там отримала відмову. У селищну раду ми здали всі документи, я сама носила їх до Інни Височанської, вони їх прийняли, але допомоги поки ніякої».
Виконуюча обов’язки голови Свеської селищної ради Дарія Дарико говорить, що люди не можуть отримати компенсацію через вимоги закону, який не враховує реалій прикордоння. Так, як експерти визнали будинок пошкодженим, а не зруйнованим, він підлягає капітальному ремонту. Розпочати такі роботи в умовах зони можливих бойових дій неможливо.
«Будинок потребує капітального ремонту, або реконструкції. І лише після цього люди можуть подаватися на «Є-відновлення» за компенсацією за пошкоджене, чи зруйноване житло. Ми близько до кордону, навіть якщо ми зробимо проєкт, то нам доведеться шукати будівельну організацію, яка зможе сюди приїхати з відповідною технікою. Останні відмовляються, поки війна не закінчиться вони виконувати роботу не будуть, плюс у нас у громаді проходить евакуація. Ми направили листа на Мінрегіон, щоб вони роз’яснили, як ми у такій ситуації можемо допомогти людям»
За словами Дарії Дарико, на разі селищна рада розглядає питання відновлення одного з трьох під’їздив будинку, який найменше постраждав від російської атаки.
