Лижниця зі Свеси Софія Шкатула, яка нині представляє Україну на зимових Олімпійських іграх, відверто висловилася щодо участі російських спортсменів у міжнародних змаганнях. За словами спортсменки, вона не може сприймати їх як «нейтральних», адже вони залишаються частиною держави, що веде війну проти України.
Софія наголошує: російські спортсмени, навіть якщо виступають без прапора, продовжують сплачувати податки в Росії, а отже — підтримують систему, яка фінансує агресію.
«Мені взагалі неприємно їх тут бачити. І тут є не тільки спортсмени, а сервіс, їхня підтримка, їхні журналісти. Це дуже боляче…»
«Щодня телефонують рідні: ситуація дуже погана»
Для Софії ця тема — не абстрактна політика. Вона родом із прикордонної Сумщини, де війна відчувається щодня. Спортсменка зізнається: під час міжнародних стартів вона постійно тримає зв’язок із рідними, які залишилися вдома.
«Кожен день телефонують до рідних і вони кажуть, що дуже погана ситуація. У нас Сумська область. Я живу за 10 кілометрів біля кордону. Це дуже важко бачити їх тут і розуміти, що кожен день вони атакують нашу країну…»
Саме тому присутність росіян на спортивних аренах для неї — це не просто питання правил, а питання справедливості й болю.
Вихованка Свеси: шлях починався у рідному селищі
Софія Шкатула — вихованка Свеського відділення лижних гонок. Її шлях у великий спорт розпочався ще у дитинстві, у рідному селищі.
Перші тренування вона почала у четвертому класі. Тоді до школи прийшла тренерка Марина Валентинівна Шовченко, яка набирала дітей до секції.
«Почала займатися з четвертого класу. До нас до школи прийшла Марина Валентинівна, вона набирала діток. І ми з подругою так вирішили піти…»
Юна спортсменка швидко зрозуміла, що лижі — це її покликання. Велику роль у підтримці відіграла родина.
«Дуже мене підтримували бабусі, дідусі, бо вони такі спортивні. Спортивна родина. І якось так мені дуже подобалось і залишилось…»
Перші перемоги та шлях до чемпіонатів України
Перші серйозні емоції Софія пережила на змаганнях у Конотопі. Там вона вперше відчула смак перемоги.
«Перші змагання були в Конотопі. Я бігла два кілометри і була перша… Мене переповнювали емоції, бо для кожної дитини це приємно.»
Згодом її результати почали зростати. У 2019 році Софія вже регулярно виступала на чемпіонатах України, де здобувала призові місця.
«Я почала їздити на чемпіонати України, почала перемагати. Це мене почало надихати, я наполегливо тренувалась…»
Міжнародний рівень і сезон 2022 року
Переломним моментом став 2022 рік. Попри початок повномасштабної війни, спортивний сезон для Софії став насиченим — вона почала виїжджати за кордон і представляти Україну на міжнародних стартах.
«У 2022 році почався насичений сезон, я почала їздити за кордон. Я дуже вдячна тренерам за те, що вони мене запросили…»
Її історія — приклад того, як навіть у час війни українські спортсмени продовжують боротися не лише за медалі, а й за голос своєї країни на світовій арені.
Подяка ЗСУ
Наприкінці Софія наголосила: можливість тренуватися й виступати сьогодні — це заслуга українських військових, які захищають державу.
«Я хочу подякувати Збройним силам України за те, що маю можливість тренуватися та виступати на міжнародному рівні.»
