У Шосткинському районі Сумської області процес евакуації триває з 2023 року, коли було оголошено обов’язковий виїзд мешканців із 55 населених пунктів. Із них 45 розташовані у п’ятикілометровій прикордонній зоні, яка регулярно зазнає обстрілів.
Водночас нині фіксується нова тенденція: люди починають залишати навіть ті населені пункти, де обов’язкову евакуацію офіційно не запроваджували. За словами першої заступниці голови Шосткинської районної військової адміністрації Оксани Тарасюк, поштовхом до цього стали трагічні події, зокрема загибель дітей унаслідок обстрілу в селі Очкине.
Попри відсутність статусу обов’язкової евакуації, ситуація в таких селах залишається складною: постійні обстріли, нестабільний мобільний зв’язок і перебої з електропостачанням змушують людей ухвалювати рішення про виїзд самостійно.
Масовий виїзд і спорожнілі села
Окремі прикордонні населені пункти фактично спорожніли. Так, із села Хлібороб на Серединобудщині евакуювали останніх трьох жителів. Люди тривалий час залишалися попри обстріли, однак вирішили виїхати після того, як російські військові почали скидати попереджувальні листівки про небезпеку перебування.
За словами місцевих жителів, у селах зруйновано або пошкоджено більшість будівель. Люди часто змушені діставатися до безпечніших місць пішки, долаючи кілька годин шляху, після чого їх забирає транспорт.
Подібна ситуація спостерігається і в інших громадах району. Люди виїжджають цілими родинами, залишаючи господарства, худобу та майно. У деяких селах залишаються лише одиниці мешканців.
Організація евакуації
У районі діє координаційний штаб з евакуації, до якого залучені органи влади, рятувальники, поліція та громадські організації. Евакуацію здійснюють як державні служби, так і благодійні ініціативи, серед яких гуманітарні місії та фонди.
Серед залучених структур — гуманітарна місія «Проліска», благодійні організації, Товариство Червоного Хреста України, підрозділи поліції «Білі янголи» та ДСНС. Координацію також забезпечують військові, які визначають безпечний час для виїздів.
Евакуація відбувається у кілька етапів: спочатку людей вивозять із небезпечних територій, зокрема броньованим транспортом, після чого пересаджують у цивільні автобуси.
Транзитні центри та допомога
У Шостці запрацював транзитний центр для евакуйованих, які ще не визначилися з подальшим місцем проживання. Тут вони можуть отримати тимчасовий прихисток, гуманітарну, юридичну та соціальну допомогу.
Окремо діє хаб для внутрішньо переміщених осіб, де надають консультації щодо оформлення документів і пошуку житла. У громадах працюють гарячі лінії, а також налагоджена комунікація через старост, які допомагають організувати виїзд.
Частину евакуйованих направляють до інших регіонів України, зокрема до Сум, Харкова, Києва та Житомирської області. Для мешканців населених пунктів, що входять до офіційної зони евакуації, передбачені грошові виплати.
Рішення між небезпекою та невідомістю
Евакуація для більшості мешканців прикордоння залишається складним вибором. Люди змушені залишати домівки, майно та звичний спосіб життя, часто не маючи чіткого розуміння, де житимуть далі.
Водночас, за оцінками місцевої влади та учасників евакуаційних процесів, у нинішніх умовах виїзд є вимушеним кроком, спрямованим передусім на збереження життя і здоров’я.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
