Внаслідок нічного удару по Глухову втратила дім родина Степченків — Іван, Оксана та їхні двоє дітей. Напередодні, близько опівночі 15 червня, ворожий безпілотник поцілив у гараж, після чого вогонь миттєво перекинувся на житлову оселю. Сім’я, яка вибігала з палаючого будинку в чому була, дивом урятувалася, але втратила все майно, яке наживала роками.
Атака сталася близько опівночі, коли родина щойно лягла спати після важкого дня допомоги батькам на городі. Молодшої дитини, на щастя, вдома не було, оскільки вона перебувала у бабусі в селі. Оксана Степченко згадує жахливі хвилини після влучання: «Ми тільки позасинали. І прокинулися вже від вибуху. Вибух був дуже гучний. У нас в гаражі вікна дерев’яні, вони просто посипалися від хвилі. Ми вибігли на вулицю, а там уже все палахкотіло, усе горіло. Це була доля секунди — і воно за мить охопило все пожежею».
Згодом на згарищі родина знайшла уламки крила та деталі з трубками, які підтвердили цілеспрямований удар ворожого безпілотника. Епіцентром став гараж із піноблоків, збудований Іваном у 2021 році. Оскільки хата стояла впритул, вогонь миттєво охопив дах. Перші хвилини перетворилися на боротьбу за життя, адже головним завданням було вивести з полум’я сина.
Оксана розповідає, як поспіхом залишали палаючу оселю: «Вискочили в тому, в чому були. Переймалися за дитину, щоб він скоріше покинув будинок. Син вибіг у кімнатних капцях та білизні. Чоловік так само. Я встигла схопити якийсь халат, уже потім зрозуміла, що він чоловіка». Поки збігалися сусіди, жінка намагалася гасити полум’я звичайним садовим шлангом. Вона додає: «Горіло вже сильно, ці язики вогню до мене діставали. У мене трішки нога обпечена і синці на ногах, у чоловіка рука обпечена. Але ти бігаєш, хочеться все зберегти, і ти просто не знаєш, що робити». Чоловікові вдалося врятувати з охопленого вогнем подвір’я одну автівку, проте інший транспорт — ще одна машина та мопеди — повністю згоріли в гаражі. Коли вогонь уже вирував на даху, сусіди та господарі через вибите вікно спальні поспіхом витягали бодай якісь речі.
Свій будинок у Глухові родина придбала ще у 2011 році, переїхавши з прикордонної Есманьщини. Пан Іван, який працює викладачем відділення будівництва агротехнічного фахового коледжу СНАУ, зводив та розбудовував оселю власними руками. Оксана зі сльозами згадує: «Ми колись у селі садили картоплю, продавали її, щоб купити цей будинок. Він нам дуже тяжко дався, ми здоров’я на нього поклали. Майже половину будинку ми самі добудували. На зарплату викладача це було неймовірно важко: ми копійку до копійки складали, батьки допомагали, десь навіть у борг будматеріали брали… І от так — за декілька годин усе зникло».
Наразі від оселі залишилися лише стіни, адже дах та стелі повністю знищені вогнем. Родина тимчасово знайшла притулок у родичів. Попри втрату майна, найбільшою радістю для пані Оксани стало відшукане на згарищі диво: «Я так хвилювалася, що не врятувала фотографії. Це ж наше життя. А сьогодні зайшла в руїни — і ви розумієте, саме та шафа вціліла. Слава Богу, це єдине, що лишилося. Коли побачила, що фотокартки можна позабирати, я плакала від радості. Хоч фотографії моїх дітей збереглися».
