Село Орлівка Свеської громади розташоване за 16 кілометрів від кордону з Росією. Його важко назвати прифронтовим: на відміну від більшості населених пунктів громади, сюди не дістають міномети й артилерія, а на перший погляд життя місцевих здається відносно мирним. Та це лише ілюзія. Подих війни в Орлівці відчувається постійно — село не раз опинялося під російськими ударами, є тут і загиблі мирні жителі.
Перший удар: авіабомби над селом
Перший масштабний удар росіяни завдали по Орлівці 18 квітня 2024 року. Тоді окупанти скинули на село чотири керовані авіабомби. Внаслідок обстрілу були пошкоджені приватне підприємство, лінія електропередач і житлові будинки.
«Я сиділа за столом і пила чай, раптом пролунав вибух, потім другий, третій і четвертий, у мене ледь серце не вискочило з грудей. Коли все закінчилось, то ми вийшли і побачили дим. Собаки бігали туди-сюди, кури кричали на все “болото”, сусіди почали виходити», — згадує той день Надія Товстуха.
Місцева жителька Галина Федотова розповідає, що вибухи пролунали за лічені секунди після оголошення повітряної тривоги.
«Мені зателефонувала донька і ледь встигла сказати: “Мамо, тривога”, як пролунав вибух. Я з переляку полізла під стіл і там просиділа, поки ще три рази вибухнуло. Від них у мене вікна повибивало, з горища все посипалось, навіть сажа з труби полетіла».
За словами старости села Володимира Гончарова, тоді найбільших руйнувань зазнав житловий будинок на північній околиці Орлівки.
«Вибухи були дуже гучні, люди сильно налякалися, та і шкода була нанесена велика. Що вже й говорити, якщо на дорозі, десь за сімсот метрів від місця вибуху, знайшли уламок бомби».
Липень 2025-го: згоріла вулиця і загинула жінка
Ще більшого й трагічнішого удару по Орлівці росіяни завдали 9 липня 2025 року. Після атаки дронів-камікадзе типу «Шахед» у селі горіла ціла вулиця: було знищено три будинки, загинула жінка.
«Близько двадцятої години прилетіли два Шахеди по нашому будинку, який на два входи. Загинула моя мама, їй було 78 років», — згадує той вечір Євген Прокопенко.
Мешканка сусіднього будинку Людмила Охріменко розповідає, що бачила, як «Шахеди» летіли на низькій висоті. Вона з чоловіком ледь встигли сховатися у підвалі.
«Почули дуже сильний звук і впали на кухні — пролунав вибух: все посипалось, полетіло скло. Ми вибігли у коридор і почули, що летить ще один Шахед, впали і там. Коли вибігли на вулицю, то побачили, що один з будинків вже горить. Ледь встигли заскочити у підвал, як пролунав ще один вибух».
Від удару зайнялися три житлові будинки, розповідає Галина Ковальова. Пожежу гасили до самого ранку.
«Бабусю дуже шкода, вона була “божий одуванчик”».
Життя під звуками «Шахедів»
Сьогодні орлівчани чи не щовечора чують «Шахеди» над своїм селом і лягають спати, не знаючи, чи полетять дрони далі у бік Шостки, чи знову впадуть на мирні будинки.
«Якщо спускатися у підвал при кожній тривозі чи гулі “шахеда”, то з підвалу за день можна і не вийти. Доводиться ризикувати», — кажуть місцеві жителі.
Павло Золовкін
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
