Володимиру Миколайовичу Малишку — за сімдесят. Але його ранок уже десятки років починається однаково: дорога до голуб’ятні. Саме тут живе понад сотня його пернатих улюбленців — сенс і ритм життя чоловіка. Любов до голубів з’явилася ще в дитинстві, коли йому було всього десять.
Захоплення прийшло від хрещеного, який тримав миколаївських і поштових голубів. Тоді хлопчик, нишком від батьків, облаштував власну голуб’ятню на горищі: носив солому, утеплював стіни й годував птахів тим, що міг дістати. Грошей на корм не було, тож доводилося ділитися з голубами навіть хлібом із дому.
Сьогодні у Володимира Миколайовича близько 110 голубів різних порід. Точної кількості він не рахує — каже, це погана прикмета. Годує птахів один або три рази на день, залежно від пори року, стежить за водою та додає у неї засоби для підтримки здоров’я. Його ранок — це чай, корми, свіжа вода і щоденний догляд за голуб’ятнею.
Найбільша гордість господаря — миколаївські голуби: рижі, гречані та білохвості. Саме вони, за словами чоловіка, найвитриваліші й найкрасивіші у польоті. Ці птахи здатні підніматися більш ніж на кілометр і годинами триматися в небі.
Для Володимира Малишка голуби — не просто хобі. Це справа життя, яка дає сили й утримує від поганих думок. Він зізнається: без своїх птахів йому було б значно важче.
Рідні давно змирилися з його захопленням — і з витратами на зерно та ліки, і з тим, що більшість часу чоловік проводить біля голуб’ятні. Навіть важкі втрати — коли через хворобу загинули десятки птахів — не зламали його. Навпаки, він знову зібрав сили й відновив свою зграю.
Для когось це просто хобі, а для Володимира Миколайовича — покликання. Головне правило, каже він, — любов. Бо тільки з неї починається і догляд, і терпіння, і справжній зв’язок між людиною та її птахами. Голуб’ятня стала для нього місцем спокою, натхнення і тихої радості — там, де серце відпочиває, поки голуби тримаються в небі.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
