З перших днів повномасштабного вторгнення жителі Свеської громади згуртувалися навколо Свято-Миколаївського храму, який став осередком місцевого волонтерського руху. Свесяни готували домашні смаколики для військових і підтримували захисників як могли. Про те, як усе починалося три роки тому, розповів настоятель храму отець Григорій.
«Ми просто хотіли захистити своє»
Війна почалася зовсім поруч із селищем, і люди боялися можливого захоплення. Але страх не паралізував — навпаки, об’єднав.
«Усі були на підйомі, хотіли швидкої перемоги. Магазини тоді стояли порожні, але кожен ділився тим, що мав. Ми організувалися, щоб підтримати наших захисників продуктами. Ліпили пельмені, вареники, робили котлети. Частину продавали й на виручені гроші знову купували м’ясо та фарш, щоб продовжувати допомагати», — згадує отець Григорій.
Хто долучався до волонтерства?
Спершу — парафіяни храму. Потім — мешканці Свеси, які бачили дописи у соцмережах і теж хотіли долучитися, аби хоч трохи відволіктися від тривоги та знайти себе у корисній справі.
Згодом до команди приєдналася Олена Бугай, яка разом із виховательками дитсадка почала виготовляти свічки та плести килимки для захисників. Приблизно з 2023 року вона фактично очолила волонтерський осередок.
Звідки приходила допомога та що саме передавали?
У перші місяці волонтери передавали військовим переважно заморожені продукти — вареники, пельмені. Пізніше — більше консервації, картоплю й овочі. Долучалися жителі не лише Свеси, а й Марчихиної Буди, Микитівки, Орлівки, Княжичів. Люди приносили продукти, закрутки й навіть макулатуру — усе, що могло допомогти «Свеським бджілкам» у роботі.
Чи підтримуєте зв’язок із військовими зараз?
«Ми допомагали здебільшого нашим місцевим хлопцям. Зараз вони на інших напрямах, де дуже гаряче, але іноді спілкуємося. Коли приїжджають додому, часто згадують наші вареники. Бували випадки, коли вони злипалися в одну грудку, перетворювались на кашу — але все одно хлопці їли і дякували. Вони пам’ятають цю підтримку й зараз», — каже священник.
Що мотивує продовжувати волонтерити сьогодні?
Після масованих серпневих обстрілів 2024 року волонтерство змінило формат — люди допомагають переважно вдома: випікають, ліплять, плетуть.
«Надихає віра. Віра у наших захисників і у перемогу, яка обов’язково буде за нами», — підсумовує отець Григорій.
